Василь Сухомлинський.
Цікаві факти з життя та
біографії
Василь Сухомлинський (1918-1970) — український радянський педагог, публіцист, письменник, поет.
Народився Василь Сухомлинський в селі Василівці в бідній селянській сім’ї. В родині було 4 дітей, і всі стали вчителями.
У 1926 - 1933
роках В.О. Сухомлинський навчався у Василівській семирічній школі, де був одним
з кращих учнів. Вчився добре, старанно, любив читати, гарно малював. Щоб
зібрати гроші на книги, фарби, зошити, разом з однолітками та братами ходили на
Новий рік посівати та щедрувати, а літом працював у колгоспі. У дитячому садку,
який діяв в колгоспі на період літніх канікул йому доручали бути помічником
вихователя. Він доглядав малюків, розповідав їм казки, читав книжки, проводив
веселі ігри. Тому і вибір професії був не випадковий.
А коли йому виповнилось 16 років, пішов учитися на вчителя української мови та літератури. Під час Великої Вітчизняної війни Василь Олександрович став на захист Батьківщини. Він був двічі поранений, довго лікувався в шпиталі. Тяжким було у нього поранення у руку. Хірурги боялися, що руку треба буде ампутувати. «Ні! Я – вчитель!» – у цих словах було життя.
Після війни Василь Олександрович призначений директором сільської школи в Павлиші. Керував усією школою до останніх днів свого життя.
Понад 30 років працював він педагогом і директором сільської школи, всіма помислами й серцем живучи серед школярів, спостерігаючи їх, вишукуючи нові й нові засоби найкращого, найдійовішого впливу на розвиток їх характерів та свідомості, їх світогляду й світосприйняття. Зупинись і поглянь, — нібито каже автор читачеві, — який гарний світ навколо тебе, яка незрівнянна краса тебе оточує!».
У своїх коротеньких казках, оповіданнях В.О. Сухомлинський закликає не тільки уважно придивитися до навколишньої дійсності і милуватися красою природи, а й вчить розуміти взаємозв'язки і взаємозалежність в природі. Заохочує пізнати життя тварин, рослин, птахів, уважно ставитись до природи. Особливе місце в духовній сфері творів Василя Сухомлинського належить казці — найпопулярнішому серед дітей виду народної творчості. Його казки хоч і короткі, але вони вчать бачити прекрасне у вчинках героїв, їх поведінці, вчать любити рідній край, свою Батьківщину.
А коли йому виповнилось 16 років, пішов учитися на вчителя української мови та літератури. Під час Великої Вітчизняної війни Василь Олександрович став на захист Батьківщини. Він був двічі поранений, довго лікувався в шпиталі. Тяжким було у нього поранення у руку. Хірурги боялися, що руку треба буде ампутувати. «Ні! Я – вчитель!» – у цих словах було життя.
Після війни Василь Олександрович призначений директором сільської школи в Павлиші. Керував усією школою до останніх днів свого життя.
Понад 30 років працював він педагогом і директором сільської школи, всіма помислами й серцем живучи серед школярів, спостерігаючи їх, вишукуючи нові й нові засоби найкращого, найдійовішого впливу на розвиток їх характерів та свідомості, їх світогляду й світосприйняття. Зупинись і поглянь, — нібито каже автор читачеві, — який гарний світ навколо тебе, яка незрівнянна краса тебе оточує!».
У своїх коротеньких казках, оповіданнях В.О. Сухомлинський закликає не тільки уважно придивитися до навколишньої дійсності і милуватися красою природи, а й вчить розуміти взаємозв'язки і взаємозалежність в природі. Заохочує пізнати життя тварин, рослин, птахів, уважно ставитись до природи. Особливе місце в духовній сфері творів Василя Сухомлинського належить казці — найпопулярнішому серед дітей виду народної творчості. Його казки хоч і короткі, але вони вчать бачити прекрасне у вчинках героїв, їх поведінці, вчать любити рідній край, свою Батьківщину.
Немає коментарів:
Дописати коментар